От рожденья до смерти всего только миг,
Только миг под названием жизнь,
Для кого-то короткий, а кому-то длинней,
Кто слуга, ну а кто - господин,
Кто-то голоден, беден, а кто-то богат,
Кто-то злой, ну а кто-то добрей.
Кто-то все к себе без разбору гребет,
Ну а кто-то любит людей.
Кто-то плохо одет, но богат душой,
Кто-то, может, наоборот.
Кто-то любит отдать, и ему хорошо,
Ну а кто-то только берет.
Все мы разные очень. В глазах людей
Всем нам хочется лучше быть.
Но есть Бог. От Него не закрыть дверей,
Мыслей злых мы не можем скрыть.
Мы известны Ему во всей красе,
Не обманет Его никто.
Удивительно то, что Он любит нас,
Просто так, совсем ни за что.
Он дарует нам жизнь и зовет к Себе,
Терпеливо и долго ждет,
А потом по извилистой трудной тропе
Очень бережно нас ведет.
Что есть вечность? А что
Только краткий миг?
Есть добро, но ведь есть и зло.
Понимая, что мир от Него возник,
Понимаешь, как нам повезло,
Что прощающий Бог нам не вспомнит зла,
Он так хочет нам все простить,
Лишь бы мы всегда доверяли Ему,
И Он сможет нас изменить.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
